
Богдан Федоренко жив у Сумах, але виріс у Великому Бобрику, тут ходив до школи, тут залишилися рідні і друзі, пише Суспільне.
Вчителька Вікторія Василівна згадує його як серйозного та небагатослівного, але надійного.
Подруга родини Каріна розповідає, що у чоловіка залишилася дружина, з якою він прожив 12 років, і двоє маленьких синів.
Богдан Федоренко служив з жовтня гранатометником у десантно-штурмових військах. Рідні кажуть, що він вважав, що зобов’язаний йти воювати, інакше не зможе дивитися в очі своїх дітей. Загинув під час виконання бойового завдання в Луганській області.
Поховали Богдана на сімейній ділянці місцевого кладовища. Йому було 28 років.