
Знову Роменську громаду спіткала невимовна втрата – «на щиті» до рідного дому повернувся Олександр Анатолійович ХІМІЧ.
Мешканці Роменської громади зібралися на Алеї Слави, щоб віддати шану та попрощатися з нашим земляком, Воїном, для якого обов’язок перед Батьківщиною був не просто словами… Навколішках, живим коридором, з національною символікою зустріли та провели Воїна в останню дорогу.
Віддати останню шану Герою прийшли рідні, керівництво громади, священнослужителі, побратими, друзі, знайомі та мешканці громади.
Увись здійнялась спільна молитва. Всі присутні схилили голови і молилися за спокій душі загиблого воїна Олександра ХІМІЧА.
На честь Героя звучав Гімн України, який гучно пронизував небо. Присутні почергово підходили до домовини, клали до неї квіти та вклонялися мужності й відвазі Воїна-Захисника. Адже Він був справжнім патріотом, щирим і добрим, а ще відважним та самовідданим бійцем.
Олександр Анатолійович ХІМІЧ був людиною честі. Його життя могло б тривати ще довгі роки, у нього були свої плани, мрії, прагнення. Але війна змінила все. Вона вирвала його з життя так само несправедливо, як і тисячі інших українських захисників…
Наш Захисник Олександр Анатолійович ХІМІЧ народився 13 січня 1979 року в місті Ромни. Закінчив Погожокриницьку школу, в Ревутинському ПТУ Кролевецького району здобув фах шофера. Згодом проходив строкову службу.
Працював будівельником, охоронцем. Але головним покликанням Олександра ХІМІЧА стала служба Батьківщині. У 2015 році його було призвано в АТО, а вже через деякий час він добровільно підписав контракт на проходження військової служби. Отримав посвідчення учасника бойових дій.
У нього були золоті руки, любив займатися ремонтом та будівельними роботами, завжди виявляючи майстерність у своїй справі. За характером був спокійним, доброзичливим, завжди приходив на допомогу, ніколи не відмовляв у підтримці.
Повномасштабне вторгнення росії на нашу землю, повернуло Олександра ХІМІЧА в стрій. 11 лютого 2023 року він був призваний на військову службу Роменським військкоматом. Був частиною стрілецького батальйона “Шквал”. Побратими дали йому позивний «Санчо». Олександр був щирим, не нарікав на труднощі, а вдома намагався не говорити про війну, беріг рідних від зайвих тривог. Коли його запитували про службу, він відповідав: “Про війну не варто говорити” – і завжди запевняв, що у нього все добре.
У кінці березня 2025 року останній раз був у відпустці, але на жаль, після повернення на службу серце Воїна не витримало…
27 березня 2025 року водій стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого батальйону ШКВАЛ 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Захисник Олександр Анатолійович ХІМІЧ помер під час виконання військової служби.
Захиснику навіки 46 років…
Батьки втратили сина, брат – брата…
Олександра ХІМІЧА пам’ятатимуть як мужнього Воїна, відповідального товариша та вірного друга… Його життя було сповнене праці, боротьби та відданості Україні. Він мріяв про мир, про повернення додому…
У скорботі низько схиляємо голови перед життєвим подвигом нашого Захисника…
Світлий спомин про Олександра назавжди залишиться в серцях, спогадах його бойових побратимів, родичів та земляків, повідомили в мерії Ромен.
Світла пам’ять і вічна слава Герою – ХІМІЧУ Олександру Анатолійовичу!
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Протягом дня росіяни здійснили 88 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 146 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська,...
Про це повідомив в.о. мера Сум Артем Кобзар....
Сьогодні в Охтирці провели в останню путь старшого солдата РОМАНА ГОРОХА....
Сьогодні сумська громада попрощалась із Романом Сікідіним....
4 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині загинув справжній Герой — ШКУРКО Олександр Миколайович, прикордонник, патріот,...