День художника цьогоріч відкриває завісу у світ мистецтва під кутом воєнної реальності, яка внесла свої корективи в тематику образотворчості. Сумська обласна організація Національної спілки художників України відзначає професійне свято, презентуючи сум’янам виставку живописних робіт.

 На вернісажі виступили заслужені художники України – Ігор Василевський та Ігор Швачунов і народний художник України Олександр Чередниченко. Майстри пензля повідали гостям заходу про задуми їхніх робіт і періоди творчих зламів у перші місяці війни. 

 До експозиції ввійшли живописні твори, які схематично вибудовують хронологію війни. Так, горизонтальне полотно «Весна 2022» І. Швачунова своєю монументальністю говорить про широту подій щодо лінії зустрічі ворога. Твір О. Садовського «Орел землю переорав» віддзеркалює всю сутність ганебної руйнівної кампанії, що спотворює найпрекраснішу пору життя – дитинство. Продовженням теми війни є символічні роботи П. Кишенюка, герої котрих – це очі війни: дитячий погляд страху («Відкрите небо») і безликий образ зла («Бесіда шизофреника із сатаною», «Маріуполь», «Загиблим під завалами»), який кров’ю українців викарбував назви постраждалих міст. Художник із Маріуполя, котрий наразі живе в Конотопі, В. Харакоз надав стилізований диптих «Маріуполь. Теплий подих», що уособлює довоєнний, яскравий образ рідного міста. 

 Не можливо оминути тему сакральності в такі важкі часи, коли молитва є душевною відрадою та порятунком (І. Василевський «Молитва», «Молитва за Україну»). Експресивно навантажені роботи І. Гапоченка «Спогади. Пам’ять» і «Рожевий вечір» відтворюють сплеск подій і їх відпечаток у природі, яка чутливо сприймає прояви негативу.

 Презентовані пейзажі в яскравій гаммі кольорів несуть надію на чисте й світле майбутнє: Г. Сергеєвої, А. Савченка, творчої родини Ярових. Теплим осіннім подихом сподівання пронизаний пейзаж О. Чередниченка «Осінь 2022». У цих праобразах приховано код нації – незламної, хороброї. 

 Дана виставка спрямовує увагу споглядача на свій зміст щодо переродження нації та її подальшу переосмислену екзистенцію.

Автор тексту науковий співробітник Алла Качур