Кулик Андрій Миколайович був справжнім, щирим патріотом, ще з 2014 році брав участь в антитерористичній операції. Згодом працював на залізниці, мріяв про краще життя, про сімейний затишок. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну знову взяв до рук зброю - пішов добровольцем на фронт, служив у зенітному ракетному взводі 4-го штурмового батальйону 5-ої окремої штурмової Київської бригади, перебував у найгарячіших точках бойового зіткнення на Сході України.

Цієї весни Андрій зустрів своє кохання та одружився. Кохана дівчина приїхала до нього на місце служби - у Слов’янськ, де молодята й розписалися. Ворог зруйнував щасливу долю двох закоханих людей, обірвав життя молодого чоловіка, якому б ще жити й жити, народжувати й ростити дітей, любити свою дружину, бути вірним братом для сестри Олі та люблячим сином для мами… Але війна зробила свою чорну справу. Загинув сержант Андрій Кулик 30 вересня, під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника, і тепер йому навіки 36…

Галат Сергій Анатолійович народився та виріс у Тростянці, закінчив школу №1, потім - Сумське артилерійське училище. Ніс військову службу в Запоріжжі. Після того, як його комісували, працював у Тростянці охоронцем на шоколадній фабриці. Капітан Галат Сергій Анатолійович з вересня 2022 року з честю та гідністю, сумлінно та мужньо ніс військову службу на посаді командира взводу протитанкових ракетних комплексів стрілецького батальйону 1-ої окремої танкової Сіверської бригади. Був професійним військовим, тож на війні свої знання й військовий досвід передавав побратимам. Бойові побратими називали Сергія «Наш батько», бо завжди могли на нього покластися в будь-якій ситуації.

Багато разів доводилося Сергію Анатолійовичу дивитися смерті у вічі, бо війна – це страшна річ! Серце Героя не витримало величезних випробувань та навантажень, 1-го жовтня він помер у лікарні м. Запоріжжя. Йому назавжди залишилося 48 років. У загиблого залишилися мама, син, рідна сестра…

У Вознесенському храмі Православної Церкви України було здійснено відспівування двох захисників України, жителів Тростянця Андрія Миколайовича Кулика та Сергія Анатолійовича Галата. Молитву очолив настоятель храму протоієрей Олександр Карпець.

Потім траурна процесія попрямувала до цвинтаря по вулиці Пам’яті, а тростянчани схиляли коліна в живому коридорі, проводжаючи Героїв у останню путь…

Чину поховання Героїв передувала прощальна церемонія за участю побратимів, рідних і близьких людей. У траурних заходах взяли участь: Тростянецький міський голова Юрій Бова, керівний склад апарату Тростянецької міської ради, військовослужбовці 1-го відділу РТЦК та СП, бійці ДФТГ «Тростянець-1», його побратими, рідні, знайомі та друзі...

Поховали мужніх воїнів з усіма військовими почестями на Алеї Пам’яті цвинтаря по вулиці Пам’яті у місті Тростянець. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглими, повідомили в мерії Тростянця.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!