У самому центрі міста, біля каплички відбулася громадська панахида за загиблим воїном.

Олександр Миколайович народився й виріс у місті Тростянець, навчався у школі №2, а згодом – у третій школі. Тут пролетіло все його життя, тут він створив сім’ю, виростив донечку Аліну. Свого часу Олександр Миколайович працював робітником на цукровому та машинобудівному заводах, жив звичайним людським життям.

Коли ворог вдерся на українську землю, Олександру Миколайовичу довелося пережити всі тяготи російської окупації в Тростянці. Саме тоді він відчув себе справжнім українцем, якому дорога рідна земля, рідна домівка, який не хоче, щоб росіяни його звільняли чи рятували, не хоче до Росії, а хоче жити у своїй рідній Батьківщині – вільній та незалежній!

Влітку 2024 року Олександр Миколайович був призваний на військову службу, яку ніс з честю та гідністю. Він служив на Донецькому напрямку, був навідником 1-ї танкової роти танкового батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Як старший за віком, Олександр завжди підтримував молодших бойових побратимів, бо ж по складу характеру він був людиною позитивною, розсудливою, врівноваженою. Він ніколи не падав духом та вмів знаходити вихід з будь-яких життєвих ситуацій. Загинув Олександр Парфьонов 27 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання під Вугледаром. Йому навіки залишилося 52 роки… Так багато хорошого, доброго, цікавого могло бути в нього попереду. Але клята війна обірвала життя. Обірвала всі надії та сподівання…

У траурних заходах взяли участь керівний склад апарату Тростянецької міської ради, військовослужбовці 1-го відділення РТЦК, вчителі, колеги, його однокласники та друзі, а також тростянчани, які прийшли, щоб віддати останню шану Герою, який віддав життя за нашу землю, за нашу Україну.

Прощальну промову виголосила керуюча апаратом виконавчого комітету Тростянецької міської ради Алла Костенко: «Страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Ми проводжаємо в останню путь справжнього Героя, нашого захисника. Завдячуючи таким хлопцям, як Олександр Миколайович, який мужньо боронив нашу землю, Україна тримає оборону та обов’язково переможе у цій страшній війні. Ми схиляємо голову на знак поваги й шани до полеглого воїна, який іде у вічність, але назавжди залишиться в серці кожного з нас. Від імені міського голови Юрія Бови, від імені всієї Тростянецької громади висловлюю щирі співчуття доньці Аліні, всім рідним та близьким».

Прощальні слова рідним і близьким також прозвучали від офіцера відділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Владислава Заброди.

Поховали загиблого Героя на цвинтарі по вулиці 93-ї бригади. На честь загиблого воїна військові здійснили три залпи, а офіцер 1-го відділу РТЦК передав жовто-синій прапор доньці Героя… Спи спокійно, дорогий наш захисник, вічна, світла тобі пам’ять та безмежна шана. Герої не вмирають. Твоє ім’я буде завжди переплетене з нашою історією, нагадуючи нам про важливість служіння нашій країні. І хоча сьогодні ми прощаємося з тобою, спадок і спогади лишаться жити серед нас назавжди.

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!