Поховання, орієнтовно, о 10:15 на Алеї Слави Баранівського цвинтаря. Поминання, орієнтовно, об 11:30 за адресою: Нижньовоскресенська, 19, кафе "Рідне Місто".

23 червня 2024 року війна обірвала життя нашого учня, працівника та перш за все вірного друга Тараса Ковтуна – непересічної особистості, яка шукала способи зробити краще наше місто, Україну та світ загалом, повідомили в Сумському ВПУ будівництва та автотранспорту.

У своїх пошуках Тарас не давав спокою ні собі, ні іншим, що викликало подив і запитання: «Чого ж тобі не сидиться?» Звичайно, що страшенне бажання діяти не давало одразу бажаних результатів, а інколи навіть заважало. Довелося «набити» багато гуль, зіткнутися з бюрократією, а найтяжче з усього – «розворушити» людей. Цілеспрямованість, відкритість, відвертість і щира доброта крок за кроком долали всі бар’єри.

Тарас став на захист України ще до повномасштабного вторгнення, коли для багатьох це взагалі не мало жодного значення. У лютому 2020 року, коли Тарас отримав відпустку з тієї «маленької та далекої» війни, він написав рядки, які зберігають актуальність і сьогодні: «… хочу звернутися до своїх людей, які розуміють, що Україна знаходиться в серці кожного з нас. І де б ми не були, ми несемо її з собою. Потрібно змінювати світ на краще починаючи зі свого ставлення до людей, до своєї справи. І потім ти починаєш помічати, як світ навколо тебе змінюється, і це прекрасне неймовірне почуття, яке я бажаю відчути кожному. Тоді ти по-справжньому станеш Українцем і з гордістю будеш нести Україну в собі. Дуже важко сформулювати думку, коли ти відчув війну. Мабуть, це можуть зрозуміти тільки ті, хто через це пройшов. Бережіть і любіть тих, хто з вами поруч».

Спочивай, друже. Вічна пам'ять тобі, Героє.