Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%). Для посилок, вартість яких перевищує цей ліміт, податки нараховуються на суму перевищення: для посилки вартістю 200 євро податки слід сплатити з 50 євро. Про це пише Економічна правда.
Цю пільгу не раз хотіли скасувати або хоча б змінити. Востаннє про таку спробу стало відомо в липні, коли Мінфін оприлюднив план підвищення податків.
Відомство пропонувало скасувати пільгу і зробити виняток для некомерційних посилок, наприклад, подарунків від родичів, які пересилаються з-за кордону. Для них ПДВ пропонували нараховувати, починаючи з ціни 45 євро.
Треба фінансувати війну. Які податки зростуть
За розрахунками Мінфіну, ця ініціатива мала забезпечити бюджет 3 млрд грн у вересні-грудні, а весь план збільшення податків – 125 млрд грн. Проте під час обговорення проєкту закладені в ньому надходження зменшилися до 30 млрд грн, а від скасування пільги для міжнародних посилок вирішили відмовитися.
Як пояснював голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, з плану підвищення податків вирішили прибрати всі пропозиції, які мали "занадто незначний фіскальний ефект". Депутати залишили в проєкті лише ті норми, які можуть принести суттєві надходження, зокрема підвищення військового збору з доходів громадян.
Проте навіть для обмеженого підвищення податків у залі парламенту забракло голосів. За даними співрозмовників ЕП в профільному комітеті, наступну спробу підвищення податків уряд та депутати зроблять до 20 вересня. Найімовірніше, питання посилок у новому плані податкових змін не буде, але лише в ньому.
Вільний ринок чи неринкова пільга
Ідея скасувати пільги для міжнародних посилок ніколи не тішила громадян. Це й не дивно, адже інколи товари на іноземних майданчиках коштують у рази дешевше, ніж в Україні. Крім економії на податках за пересилання посилки, покупець може зекономити на націнках, які встановлюють офіційні дилери, пояснює старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
"Конкуренція спотворена практикою "авторизованих дилерів", яким власник бренду дає великі оптові знижки і вимагає тримати монопольну ціну, а з маржі оплачувати рекламу. Від того, що покупець може заощадити, а "дилер" не отримує надприбутку, ринкова справедливість тільки перемагає", – вважає він.
Проте така ситуація характерна не для всіх товарів, а лише для брендованого одягу чи гаджетів. Натомість виробники більшості товарів з китайських Temu чи Aliexpress завойовують клієнтів доступністю, яка позначається на якості товарів.
Саме на китайські маркетплейси скаржаться українські підприємці. Деякі з них непублічно кажуть, що можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.
"Я спілкувався з бізнесом і чув жахливі речі, що в нас до кінця 2025 року не буде ритейлу. Rozetka не буде, не буде бізнесу, який створює робочі місяця і сплачує податки, бо прийдуть китайці", – заявив Гетманцев.
Не дивно, що скасування пільги для міжнародних посилок – чи не єдина норма з податкового законопроєкту, яку відкрито підтримували найбільші бізнес-асоціації.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!