Загинув 7 березня поблизу населеного пункту Попівка Великописарівської громади під час виконання бойового завдання, пише Суспільне.

“Разом служили з першого дня 24 числа. Дуже багато виконували своїх завдань разом, разом проживали, разом на своїй службі на в ВОПах, разом заходили на Курщину, добували ворожі атаки. Заводила людей, боронили кордон нашої країни. Це була надійна людина, на яку можна було завжди положитися. Ніколи не відвертався, ні від нікого завжди йшов на допомогу, ділився останнім”, — розповів Михайло Ткаченко, побратим Едуарда Некроєнка.

Богдан Громак, побратим Едуарда Некроєнка говорить, що він був гарним бійцем і гарним командиром.

“Завжди енергійний. Ну, скажу так, це та молодь, яка мала б будувати майбутнє в Україні. Завжди зібраний, завжди знав і розумів, що робити і для себе, і для побратимів, скажем так, взірець. Якщо я думаю, якщо він би забажав, то він би міг стати і прекрасним офіцером. Задатки більше, чим достатні, світла голова”, — поділився чоловік.

Головний сержант Анатолій Фалько розповідає, що Едуард був дуже позитивною людиною.

“Людина була з почуттям гумору. Це була молода, посміхнена людина. З чудовим позивним Барні. Він такий як ведмедик маленький був в житті радісний. Людина, яка любила життя, яка мала плани на майбутнє. як і кожен молодий, чоловік, який, мабуть, і не зовсім молодий. Це була прекрасна людина, ну, таких людей насправді дуже мало. А тим більше люди, які в важкі часи зберігають почуття гумору, це ще треба вміти. У нього це дуже прекрасно виходило”, — поділився побратим Анатолій Фалько.

Поховали Едуарда Некроєнка на Алеї пам’яті біля центрального кладовища. Едуарду назавжди залишиться 33 роки.

“На курському напрямку завдяки його сміливості, мужності багато хлопців повернулись з Курщини, потому що саме він брався за важкі інколи невиконуючі завдання”, — говорить побратим “Філін”.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!