
Теплі слова звучали від колишньої колеги та однокласниці Людмили Чернякової. Людмила Іванівна згадувала, що Сергій Миколайович завжди був відповідальною людиною, гарним товаришем, сином, батьком, чоловіком, братом, дядьком...
Його вирізняли почуття чесності, справедливості та принциповості, у першу чергу Сергій переживав за своїх побратимів. Працюючи в школі, об’єднав біля себе майже всю молодь, захопивши її футболом. Його вихованці займали призові місця на спортивних турнірах.
Висловлюємо щирі співчуття родині полеглого Героя.
Герої не вмирають, вони навічно вписують своє ім'я в історію боротьби українського народу.
Вічна та світла пам’ять про Сергія Миколайовича залишається в серцях живих.