Поведінка Зеленського вельми нагадує його попередників. Зокрема Кучми і Порошенка. Про схожість з Порошенком я докладно говорив у попередньому блозі. Тут можу добавити ще таке. Порошенко призначив переговорником у Мінську одіозного Кучму, і Зеленський зробив те саме. Кажуть, Зеленський відчуває кадровий голод. Так чого ж ти перся в президенти, якщо в тебе немає кадрів, а країна в стані війни. Але я про інше. Представляючи Кучму в якості переговорника у Мінську, Зеленський сказав, що його шанують за кордоном, але не уточнив, за яким кордоном. Я добре пам'ятаю, що після вбивства журналіста Гонгадзе за західним кордоном Кучма став політичним ізгоєм. Ніхто із західних політиків не хотів сидіти поряд із ним за одним столом. І тоді, мстячись Заходу, Кучма швиденько переписав військову доктрину  на користь Росії і кинувся в обійми Путіна. Вони зустрічались мало не щотижня, і кожного разу Кучма здавав шматочки українського суверенітету. Готувалася здача української ГТС Росії. За це Путін призначив Кучму керівником СНД, хоча Україна навіть не була повноцінним членом СНД. А до цього керівниками цієї структури були лише Єльцин і Путін. Цю вакханалію зради перервала лише перемога Майдану і Ющенка на президентських виборах.

   Так що, якщо Кучму і поважають за якимсь кордоном, то лише за східним.

   Можливо, політичний профан Зеленський цього і не знає. Але ж про це точно знає його політичний гуру Разумков, який вперто ігнорує державну мову, прикриваючись брехливим, на мій погляд, аргументом, що робить це на зло Росії, яка стверджує, що російськомовних в Україні "притесняют".

   Я вважаю, що призначення Кучми на  догоду Росії і в "пику" Заходу це зрада українських інтересів. Верным путем идем, товарищи.

   Ну, і Кучма відразу відзначився на новій старій посаді закликом не відповідати на обстріли сепаратисттів, що негайно обернулося загибеллю відразу кількох наших військових. І новоспечений президент в черговий раз сів в лужу. На жаль для "верующих" в чергового месію ці ляпсуси діють, як горохом об стінку.

   На відміну від Ющенка Зеленський не називав Кучму батьком. Але, що ріднить його з Кучмою, так це нездатність самостійно приймати рішення. Кучма, коли випадково став прем'єр-міністром і виявив свою повну профнепридатність, постійно просився у відставку і просив Верховну Раду: "Скажіть мені, що будувати, і я вам побудую". І Зеленський постійно апелює до народу, прохаючи написати йому програму, підібрати команду і т. д. Це  все одно, якби пастух звернувся до своїх корів з пропозицією: "Корови, ви самі  знаєте, де краща трава. От, і ведіть мене, куди вам заманеться." Якби подібним чином поводився Моісей із своїм народом, то євреї не те що за 40 років, ніколи б не вибрались із пустелі.