За участі гостей та ректора Сумського НАУ, академіка НААНУ, Володимира Ладики було відкрито Центр колективного користування науковим обладнанням з новітніх агротехнологій “Лабораторія екологічного землеробства та природокористування”та проведено демонстрацію критого зимового полігону.

Сумський національний аграрний університет один з небагатьох, який потрапив у першу хвилю створення центрів колективного користування науковим обладнанням на державному рівні для низки областей і ВНЗ. У центрі сконцентроване як високоякісне сучасне наукове обладнання, так і наукові кадри, що зорієнтовані на глибокі наукові дослідження.

Присутнім продемонстрували лабораторії хроматографії і спектрофотометрії, біохімічних досліджень, сучасних вегетативних досліджень, ПЛР-діагностики, науково-практичну лабораторію біотехнологічних досліджень IN VITRO, а також ознайомили з продукцією, що виготовляють на базі аграрного вишу.

“Міністерство пишається тим, як були використані державні кошти. Обладнання у ЦКК є якісним і перевищило сподівання, які закладав СНАУ, коли подавав заявку до Міністерства освіти і науки. Вразило те, що у лабораторіях багато молоді, яка презентувала свої дослідження. Також є знаковим, що керівництво університету допомагає молодим вченим отримувати ті наукові школи, де є здобутки старших поколінь і надає прикладний результат для виробництва, бізнесу”, – наголосив Олексій Шкуратов, заступник Міністра освіти і науки України.

Присутнім також представили унікальний проєкт, який реалізує Сумський національний аграрний університет – критий зимовий полігон, що не має аналогів в Україні. Smart полігон є частиною Центру точного землеробства СНАУ, його площа становить 800 кв. метрів. На ньому проводитимуться заняття для студентів-механіків, майбутніх фахівців агрономічних і будівельних спеціальностей, а також для підвищення кваліфікації працівників агропідприємств, де навчатимуть протягом року.

Заступник Міністра агрополітики з питань цифровізації Тарас Дзюба зазначив, що його вразив рівень співробітництва керівництва університету, місцевої влади і бізнесу, адже це дійсно складно створити такий формат взаємодії у науковій та дослідній сфері, маючи декілька різних джерел фінансування. Йому сподобався прикладний характер дослідів, залучення до роботи кадрів з бізнесу та агросектору, вивчення селекції, генетики, біотехнології і ряду лабораторних досліджень, адже це те, що необхідно розвивати у XXI столітті.