Общество

Диана Ольшанская

http://dancor.sumy.ua/articles/community/77710

18.04.2012 18:3562914

Расставили точки над Ї

Почти полгода сумские школьники собирали ошибки в медиа-пространстве города — во внешней рекламе, в вывесках, объявлениях и газетах

Проехались по безграмотности. Команда школы №30 напомнила забытые сумчанами прописные истины.

Количество желающих участвовать в конкурсе «Мови чиста криниця», который стартовал в День украинской письменности (9 ноября), превзошло все ожидания инициаторов — сумского журналиста Анны Коршуновой и председателя городской комиссии по соблюдению государственного языка, заместителя городского головы Сергея Панченко.

11 апреля в школе №12 лауреаты конкурса презентовали свои работы над ошибками, а жюри, состоящее из представителей городской комиссии по соблюдению государственного языка, педагогов и журналистов, определяло победителей.

Грамотность по-сумски

Обнаруженные «перлы» удивили не только детей, но и взрослых. Лидерами по количеству ошибок смело можно считать рекламные объявления с перечнем услуг, в частности салонов красоты (до пяти ошибок на одном рекламном щите), заведений общепита и медицинских центров.

— Интересно, что имеют в виду медики, когда пишут «рідкий стілець», или парикмахеры, упо-требляя словосочетание «кінцівки волос»? — удивляются старшеклассники школы №27.

Ученики школы №7, исследовав объекты внешней рекламы в центре города, на улицах Кирова, СКД, Харьковской, проспекте Шевченко, 10-ом и Курском микрорайонах и на Химгородке, создали «Карту языкового мусора Сум». Всего ребята нашли около 100 ошибок, наибольшее количество словесных ляпов они обнаружили возле Центрального рынка, наименьшее — на Химгородке. Самые распространенные ошибки — русизмы (например, не «курка», а «курица», не «ярмарок», а «ярмарка» и т.д).

«Мебля»

Не успели победить русско-украинский суржик, как английская интервенция тут как тут.

Не прошли юные сумские грамотеи из школы №9 мимо бигборда на ул.Гагарина, на котором огромными буквами написано «Найкращі ПиСи». Знатоки украинского языка считают, что правильно было бы «PC».

Оказывается, в городе есть салон красоты «Бріз», хотя правильно по-украински на вывеске должно быть «Бриз», есть ателье «Сілует-С», а не «Силует-С», есть «Аптєка», хотя надо «Аптека», есть «Ателє» при правильном «Ательє»… Этот список можно продолжать бесконечно.

На светящейся вывеске «Европорт», украшающей фасад магазина на улице Прокофьева, почему-то написано «торговельний центр» вместо «торгівельний». А еще юными любителями родной словесности обнаружены в Сумах магазины с такими названиями, как «Вещічка», «Мебля», «Білий лєбідь», «Чистуля».

Улица, улица родная…

— Как может быть у одной улицы несколько названий — «вул. Ільинська, 7а», «вул. Ільїнська 42/5», «вул. Іллінська»? — недоумевали ученики школы № 20. — Почему нельзя везде написать правильно — «вул. Іллінська»?

Наверное, по той же причине, что и добавить еще одну точку над «і» на табличке «вул. Лесі Украінки», или на табличке «вул. Червона Площа» слово «Площа» написать, как полагается, — с маленькой буквы.

А с улицей Труда вообще получился казус. Дети младшей школы №30 напомнили авторам вывески «Зупинка вул. Праці» о том, что имена собственные не переводятся, поскольку Труд в данном случае — это не «работа», как многие считают, а фамилия Героя Советского Союза Андрея Труда, в честь которого и была названа улица.

Победителями конкурса стали команды школ №№ 30, 27 и 20. Со-бранные сумскими школьниками материалы переданы в городскую комиссию по соблюдению государственного языка.

Общество

Отправить:

...«Зупинка вул. Праці» ... имена собственные не переводятся, поскольку Труд в данном случае — это не «работа», как многие считают, а фамилия Героя Советского Союза Андрея Труда, в честь которого и была названа улица. ...

+10:

Гость

19.04.2012 08:49

Звідки ви взяли, що то прізвище Героя Совєтського Союзу! Чергова фантазія неуків від краєзнавства. Правильно повинно бути - вул. Праці!

Белый

20.04.2012 20:05

Диана Ольшанская написал:

На светящейся вывеске «Европорт», украшающей фасад магазина на улице Прокофьева, почему-то написано «торговельний центр» вместо «торгівельний».

Ладно там школьники и такие же их учителя, что с них взять-то, но вот корреспондентам идти на поводу и ретранслировать разную чушь в массы нехорошо...

По сути вопроса:

"Коли о або е стоять у відкритому складі, і при словозміні склад стає закритим, то ці голосні змінюються на і." Лиш до словозміни треба ще додати словотвір, як у цитаті, що наводите. У випадку торгівля – торговельний маємо справу саме з останнім. Коли аналізувати звуковий склад цих слів, то друге від першого відрізняється суфіксом -н- та ще вставним голосним е. Власне, цей е й робить попередній склад відкритим. Відтак з’являються підстави уживати в ньому голосний о. Чи можливий процес в обидва боки? А ви порівняйте, приміром, певність – певності, радість - радості. Невже спершу була форма родового відмінка з відкритим складом? Або візьміть вісь - осі, вівця - овець. Тут знову у початковій формі закритий склад, а при словозміні він стає відкритим, і відбувається чергування.

   Але чому ж тоді, справді,
   Покрівля — покрівельний,
   Будівля — будівельний,
   Купівля — купівельний?
   Між іншим, для вичерпного переліку утворень з такими кінцівками бракує тільки
   годівля — годівельний
   заготівля — заготівельний
   зимівля — зимівельний.

   Хай як дивно, та виходить, що в цих формах діє закон аналогії: коли похідне слово усупереч закону зберігає основу твірного. Іншого пояснення знайти не можу. Коли глянете у чинний правопис, то таких відхилень у чергуванні згаданих голосних, пов’язаних із дією аналогії, там на дві з половиною сторінки.
   Узагалі, я не витворюю мовних фактів, можу лиш інтерпретувати ті, що мова вже зафіксувала. Так-от, форми торгівельний не фіксує жодна з відомих мені лексикографічних праць – усюди торговельний. Випадковість? Недогляд? Русизм? Навряд. Приміром, словотворчий словник Сікорської у гаслі з торговельний указує на закономірне чергування о//і. Мені здається, що збереженню о в цьому прикметнику сприяє ще й зближення з формою торговий, яка збігається в значенні з аналізованим словом. Тим часом спробуйте зблизити зимівельний із зимовий чи заготівельний із готовий... Решта ж наведених прикладів тієї ж словотвіної моделі взагалі таких форм не витворює.
   Узагальнюючи все це: у слові торговельний цілком підставно писати о, хоча утворені за тою ж моделлю інші прикметники цього чергування не відображають, очевидно, піддавшись впливу аналогії."

Ни один из авторитетных словарей украинского языка слово "торгІвельний" не фиксирует, исключительно - "торгОвельний", которое и является нормативным.

http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-uk/%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Гость написал:

Звідки ви взяли, що то прізвище Героя Совєтського Союзу!

Как это "откуда"? Конечно же прочитали "в центральной прессе - в "Вашем Шансе", с широко известными даже за рубежом журналистами.

http://www.exler.ru/blog/item/2154/?33

Гость

21.04.2012 21:41

..«Зупинка вул. Праці» ... имена собственные не переводятся, поскольку Труд в данном случае — это не «работа», как многие считают, а фамилия Героя Советского Союза Андрея Труда, в честь которого и была названа улица. ...

Мне соверешнно все равно, именем кого названа эта улочка.

Зачем проспект !!КОСМОНАВТОВ!!! переименовали в Лушпы? Что, ул. Харьковского или Роменского или Курского не подошла?