На місці зруйнованих церков, історичних та культурних пам’ятників, виростали нові монументи тоталітарного режиму. У кожному населеному пункті рано чи пізно з’являвся ленін чи сталін або ще якийсь герой «комуністичної революції».
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розставив крапки над «і». Завдяки Закону з’явилась змога остаточно прибрати з українських вулиць та площ пам’ятники авторам репресій.
Кореспондент АрміяInform відвідав «Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі» на Сумщині, де пам’ятники тоталітарного періоду зайняли свої законні місця в експозиції музею.
Парк тоталітарного періоду
— Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 році тоталітарні пам’ятники продовжували височіти на вулицях та площах українських міст. Де-не-де їх демонтовували, проте робилося це мляво. Каталізатором процесу переосмислення радянського періоду історії України стала російсько-українська війна, що розпочалася на початку 2014 року, — розповідає завідувач Музею зброї та військової техніки у Спадщанському лісі Ігор Скокунов. — У нас все розпочалось у лютому 2016 року з перенесення до Спадщанського лісу пам’ятника леніну, який був розташований на центральної площі Путивля. З часом музейні фонди поповнили пам’ятники з інших регіонів України, демонтованих у процесі декомунізації, які стали основою експозиції.
Завідувач Музею «Парк тоталітарного періоду» Ілля Денисенко від початку широкомасштабної агресії російської федерації захищає Україну в лавах Збройних Сил України.
У країнах Східної Європи, які після закінчення Другої світової війни потрапили у лещата радянського режиму, є позитивний досвід створення музеїв тоталітарної епохи. Це — парк «Грутас» у Литовському місті Друскінінкай, музей «Мементо» в середмісті столиці Угорщини, музей соціалістичного мистецтва в Софії та інші. На теренах України «Парк тоталітарного періоду» у Спадщанському лісі став першим.
Останнє пристанище
Експозицію музею згуртовано у дві тематичні частини. Перша — це засновники ідеології комуністичного режиму: карл маркс, ленін, сталін. Друга частина складається з радянських воєначальників, як-от котовський, щорс, фрунзе, федько, чапаєв, а також «Пам´ятник борцям за радянську владу».
— Метою створення цього музею, власне, й було формування сучасного, науково обґрунтованого погляду на радянську епоху теперішнього та прийдешніх поколінь Українців, — наголошує Ігор Сокунов.
Фото автора та з відкритих джерел